середа, 20 березня 2013 р.

У П'ЯТНИЦЮ ШОСТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У П'ЯТНИЦЮ ШОСТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г.4, подібний: Негайно поспіши): Двох учнів, згідно з писанням, дослано привести ослятко.* Христос на нього сяде й в'їде у своїй красі,* щоб від дітей прийняти божественну хвалу.* Тому й ми поспішно ходімо його зустріти,* і принесімо йому галузки діяльних чеснот.
Слава і нині: Діво пренепорочна, Мати Христа Бога!* Меч прошив твою пресвяту душу,* коли ти бачила добровільно розп'ятого Сина і Бога твого,* тож не переставай, Благословенна, молити його,* щоб дав нам прощення гріхів.

Інший сідальний (г. 8) Нині двох учнів послано привести ослятко Владиці всіх.* Той, кого носить безліч серафимів, іде, щоб сісти на осля.* Всепоглинаюча смерть, правителька світу, починає жахатися,* бо з Лазарем вона втрачає владу над людським родом.
Слава і нині: Стоячи при стражданнях Сина,* Пречиста гірко ридала й промовляла:* Горе мені, мій Сину!* Як це тебе, кому єврейські діти ангельськими піснями хвалу віддають,* перед суд Пилата поставили їхні батьки?* Звеличую твоє, Слове, багате й несказанне милосердя.
Тріодь, глас 4
Пісня 5 Ірмос: Засяй мені, Господи, світло повелінь Твоїх,* бо до Тебе з ночі лине дух мій, і оспівує Тебе:* Ти бо єси Бог наш,* і до Тебе прибігаю, - Царю миру.
На хресті Твоєму, Господи, уснувши, перемінив Ти смерть на сон, Владико. Бо закликав Ти: «Лазар, друг наш, уснув, та ходімо нині розбудити його».
Проповіді і провіщення пророків сповняючи, в пророковбивчий град, Христе щедрий, прийшов єси, щоб добровільно бути вбитим, і спасти мене, вбитого тлінням.
Тіло непокірливе Слову підкоривши, стриманістю та молитвами, усі разом зустріньмо Христа, що сів на осля, і йде на страждання.
Богородичний: Краплями милості Твоєї напій, Пречиста, висушене полум’ям гріха моє серце і погаслий його світильник запали, Брамо Світла.
Пісня 8 Ірмос: Земля, і все, що на ній, море, та всі джерела,* небеса небес, світло і темрява, мороз і спека,* сини людські, і священики,* благословіте Господа, і превозносіте по всі віки.
Приятелем маючи Воскресіння і Життя, чому, жінки, ридаєте ви гірко? Іде Він оживити любого друга, Своїм воскресінням, усіх востання провіщаючи, всіх Доброчинець.
Поселення монахів, зберіться як агнці словесні, зустріньте нині із галузками Начальника пастирів Христа; ось бо приходить добровільно як агнець на заколення Господь, щоб із влади вовка нас вирвати.
Коли зближався Ти до Витанії, тупіт ніг Твоїх відчував ворог Ад, і ніг Лазаревих торкався, кажучи: «Якщо захоче покликати тебе Життя, не зволікай, але виходь, бо пізнав я зруйнування моє невдовзі».
Богородичний: Священні голоси пророків проповідують тебе в образах, - як двері, гору, тінь, і землю святу, світлу хмарину, з якої тим, що в темряві перебували і тіні смертній сиділи, Діво, засяяло Сонце, - Єдиний Світлодавець.
Пісня 9 Ірмос: Велике бо учинив тобі Сильний:* появив тебе Дівою чистою і по народженні,* бо ти безсіменно народила свого Творця,* тому тебе величаємо
Так провістив єси, Ісусе: «Підемо до святого міста, і руками вбивців я буду виданий на хрест та вбитий тілом».
Бажаючи вирвати від смерті друга Свого, Слове, заради нас до хреста прибився Ти, подаючи безсмертя вірним людям, Єдиний безсмертний.
Галузки ціломудрія принесімо Христові, що на осляті смирив Себе тілесно, і промовмо до Нього: Благословенний ти, Спасе, що йдеш на страсті!
Богородичний: Страшним є різдво Твоє, Богородице, Мати Христа. Тому ми тебе вірно ублажаємо і священно славимо з роду в рід по віки. Амінь.
Стихири на стиховні
(г.1) Злегковаживши, душе моя, божественними повчаннями,* ти потрапила у вороже сильце і самовільно віддалась тлінності.* А обвантажившись багатьма гріхами,* ти осквернила Богом виткану одежу і вчинила її непридатною для царського весілля.* Якщо ти прийдеш з гріхом і засядеш до столу зодягнена в одежу пристрастей,* то складеш звіт за те, що ти такою увійшла* і будеш прогнана з весільної світлиці.* Тому до Спаса заклич:* Справедливий Судде!* Прийми мене таким, яким я є!* Будучи тим, ким ти є, і перед розп'яттям не покинув ти мене,* але задля мене зодягнувся у хламиду ганьби.* щоб моє лахміття роздерти* та щоб визволити мене від зовнішньої темряви* і вічного плачу, - помилуй мене!
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.
Злегковаживши, душе моя:
Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.
Страснотерпців Христових, прийдіть, люди всі вшануймо піснями і співами духовними, світильників світу, і проповідників віри, джерела завждитекучі, з яких випливає зцілення для вірних. Їхніми молитвами, Христе Боже наш, мир даруй світові Твоєму, і душам нашим велику милість.
Слава. і нині: Душекорисну звершивши Чотиридесятницю, * просимо, Чоловіколюбче, * і святу́ седми́цю Стра́сти Твоє́ї ви́діти, * щоб просла́вити в ній вели́чні діла́ Твої * і невимовний Твій за́для нас Про́мисел, * єдиномисленно співа́ючи: * Господи, сла́ва Тобі.

Немає коментарів:

Дописати коментар