пʼятниця, 22 березня 2013 р.

В СЕРЕДУ ПЕРЕД ПАЛЬМОВОЮ (КВІТНОЮ) НЕДІЛЕЮ ВВЕЧОРІ


В СЕРЕДУ ПЕРЕД ПАЛЬМОВОЮ (КВІТНОЮ) НЕДІЛЕЮ ВВЕЧОРІ

Самогласний дня. Глас 5.
Стих: Ви́веди із темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися Імені Твоє́му.
Бага́тий я на при́страсті, * обволіка́є мене́ ома́нливий о́дяг лицемірства, * насоло́джуюсь я злом невозде́ржности * і безмірне немилосе́рдя пока́зую, * зневажа́ючи мій ум, що лежи́ть при воро́тях покая́ння, * жаду́щий вся́кого бла́га і боля́щий неува́гою моє́ю. * Але́ Ти, Го́споди, * Ла́зарем мене́ вчини́, вбо́гим на гріхи́, * щоб не ста́лося, що, блага́ючи, * не отри́маю я па́льця, * яки́й прохолоди́ть мо́го язика́, збо́леного в невгаси́мому по́лум’ї; * на ло́ні ж Патрія́рха Авраа́ма осели́ мене́, * як Чоловіколю́бець.

Стих: Мене́ ждуть пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.
Багатий я на пристрасті…

Мученичний.
Стих: Із глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; * Го́споди, почу́й го́лос мій.
В невсити́мій любо́ві душі * Христа́ ви не зрекли́ся, святії му́ченики; * лю́ті й різнорідні торту́ри страсте́й перетерпіли, * мучи́телів горди́ню низложи́ли; * непохи́тну й неушко́джену віру зберігши, * на Небеса́ ви переста́вилися. * Ти́м-то й дерзнове́ння ма́ючи до Ньо́го, * просіте дарува́ти нам вели́ку ми́лість.


Інші стихири, Кир Йосифа. Глас 5, подібний «Радуйся».
Стих: Неха́й бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до го́лосу моління мого́.
По той бік Йорда́ну * пло́ттю перебува́ючи, Ісу́се, * до су́щих з Тобо́ю взива́в єси́: * «Друг Ла́зар уже́ поме́р * і в гріб отсе́ кладе́ться; * ти́м-то радію, дру́зі мої, за вас, * бо пізна́єте, що все я відаю, * бу́дучи Бо́гом Нерозлу́чним, * хоча́ й яви́вся я ви́димою люди́ною. * Ходім же оживи́ти його́, * щоб смерть відчу́ла над со́бою перемо́гу * й остато́чну руїну, * яку́ я́вно вчиню́ я, * подаючи́ світові вели́ку ми́лість».

Стих: Якщо́ на беззако́ння зважа́тимеш, Го́споди, – Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе очи́щення є.
Ма́рту і Марію, вірні, наслідуючи, * до Го́спода пошлім боже́ственні дія́ння, як блага́ння, * щоб Він, прийшо́вши, воскреси́в наш ум, * що ме́ртвий лежи́ть стра́шно * у гро́бі недба́лости, нечу́лий, * стра́ху боже́ственного нітро́хи не відчува́є * і сил життє́вих ни́ні не ма́є, * і закли́чмо: Погля́нь, Го́споди, * і так, як дру́га Твого́ Ла́заря о́ноді, Ще́дрий, * предста́нням страшни́м воздви́г єси́, * так усіх оживотвори́, * Пода́телю вели́кої ми́лости.

Інша стихира, Кир Теодора. Глас 6 [подібний «Господи, на гроб»].
Стих: Імени Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди, чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; * упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.
Двоєде́нствує Ла́зар у гро́бі, * ба́чить су́щих од віку поме́рлих, * зрить там страхи́ потойбічні, * мно́жество незліче́нне, яке́ Ад де́ржить в око́вах; * ти́м-то ро́дичі рида́ють гірко, * ба́чачи пе́ред собо́ю гріб його́. * Христо́с же йде оживи́ти дру́га Свого́, * єди́не од усіх зверши́ти суголо́сся: * благослове́н єси́, Спа́се, поми́луй нас.

І чотири стихири з Мінеї.

Прокімен, глас 4: Бу́ду ходи́ти пе́ред Го́сподом у країні живи́х (Пс 114:9).
Стих: Возлюби́в я Го́спода, бо почу́в Він го́лос блага́ння мого́ (Пс 114:1).
З книги Буття читання 43:26-31; 45:1-16.

Прокімен, глас 4: Обітниці мої Го́сподеві ви́конаю пе́ред усім наро́дом Його́ (Пс 115:5).
Стих: Вірував я, тому́ й каза́в: «Я ду́же неща́сний» (Пс 115:1).
З книги Приповідок читання 21:23-22:4.

Немає коментарів:

Дописати коментар