В
СЕРЕДУ ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ УВЕЧОРІ
Самогласний
дня. Глас 8.
Стих:
Ви́веди із
темни́ці ду́шу мою́, * щоб сповідуватися
Імені Твоє́му.
По́стячи,
бра́ття, тіле́сно, * постімо і
духо́вно: * розв’яжімо вся́кі у́зи
непра́вди, * розірвімо пу́та
наси́льницьких уго́д, * уся́кий
до́говір несправедли́вий роздерімо; *
да́ймо голо́дним хліб і зли́дарів
безприту́льних уведімо в домівки *
– щоб прийня́ти нам од Христа́ Бо́га
вели́ку ми́лість.
Стих:
Мене́ ждуть
пра́ведники, * до́ки нагоро́диш мене́.
Постячи,
браття, тілесно…
І
мученичний.
Стих:
Із
глибини́ візва́в я до Те́бе, Го́споди; *
Го́споди, почу́й го́лос мій.
Якщо́
яка́ чесно́та і якщо́ яка́ похвала́ *
– нале́жить вона́ святи́м! * Під мечі
бо приклони́ли вони́ ши́ї * – ра́ди
Те́бе, що приклони́в Небеса́ і зійшо́в; *
проли́ли кров свою́ * – ра́ди Те́бе,
що Себе́ зубожи́в і вид слуги́ прийня́в; *
смири́лися аж до сме́рти * – убо́гість
Твою́ наслідуючи. * Їх же моли́твами,
по мно́жеству щедро́т Твоїх, * Бо́же,
поми́луй нас.
І
господина Йосифа. Глас 2 [подібний «Яко
явися»].
Стих:
Неха́й
бу́дуть ву́ха Твої ува́жливі * до
го́лосу моління мого́.
Світлопромінних
вас, як бли́скавки, * у ввесь світ
Ісус * – ми́сленне воістину Со́нце
– посла́вши, * відігна́в ся́йвом
ва́шої боже́ственної про́повіді те́мряву
полу́ди, * Богови́дці Апо́столи, *
і просвіти́в тих, кого́ трима́в лихи́й
мо́рок невідання. * Його́ ж і моліте *
низпосла́ти і нам просвічення та вели́ку
ми́лість.
Інший,
його ж. Глас [і
подібний]
той же.
Стих:
Якщо́ на
беззако́ння зважа́тимеш, Го́споди, –
Го́споди, хто всто́їться, * бо у Те́бе
очи́щення є.
Чесно́тами
Ілля́, * зійшо́вши на колісни́цю
боже́ственну, * по́стом просвічений, *
вознісся на висоту́ Небе́сну. * Його́
ре́вно наслідуй, смире́нная душе́
моя́, * і пости́ од уся́кої зло́би, *
і за́здрости, і сва́рів, * і соло́дкости
теку́чої і сла́сної; * і бо́лю лю́того
уни́кнеш * – вічнопа́льної Геє́ни, *
вола́ючи до Христа́: * Го́споди, сла́ва
Тобі.
Інший,
господина Теодора. Глас 5, подібний
«Преподобне отче».
Стих:
Імени
Твого́ ра́ди чека́в я на Те́бе, Го́споди,
чека́ла душа́ моя́ на сло́во Твоє́; *
упова́ла душа́ моя́ на Го́спода.
Апо́столи
боже́ственні, * за світ найтеплі́ші
молільники і правосла́вних захисники́, *
ма́ючи дерзнове́ння си́лу до Христа́
Бо́га на́шого, * за нас моліться, вас
мо́лимо, всечеснії, * щоб ми по́сту
благи́й час світло зверши́ли, * і
Єдиносу́щної Тро́йці благода́ть
прийняли́. * Великопроповідники
сла́вні, * моліться за ду́ші на́ші.
І
чотири стихири з Мінеї.
Прокімен,
глас 5:
Ти, Го́споди,
захоро́ниш
нас і збереже́ш
нас від ро́ду
сьо́го
і повік
(Пс 11:8).
Стих: Спаси́
мене́, Го́споди, бо не ста́ло пра́ведного
(Пс 11:2).
З
книги Буття читання 1:24-31; 2:1-3.
Прокімен,
глас 6:
Згля́нься
і почу́й
мене́,
Го́споди,
Бо́же
мій (Пс 12:4).
Стих: Доки́,
Го́споди, забува́тимеш мене́ до кра́ю?
До́ки відверта́тимеш лице́ Твоє́ від
ме́не? (Пс 12:2).
З
книги Приповідок читання 2:1-22.
Немає коментарів:
Дописати коментар