У ПОНЕДІЛОК ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний
(г.
2)
Як божественні першоплоди посту, -
розбудімо душевну скруху,* взиваючи з
глибини серця: Владико Христе,*- прийми
нашу молитву, як запашне кадило,* і
визволи нас, молимось, від зловонного
тління і страшної муки,* бо тебе єдиного
можемо ублагати.
Слава
і нині:
Будучи джерелом милосердя,* сподоби
нас, Богородице, твоєї милости,* зглянься
на людей грішних і вияви, як завжди, твою
силу,* бо, уповаючи на тебе, співаємо
тобі: Радуйся!* - як і колись Гавриїл -
архистратиг безплотних сил.
Інший
сідальний (г. 2)
Всечесну пору стриманості розпочнімо
світло,* сяючи промінням святих заповідей
Христа Бога нашого:* світлістю любови,
осяйністю молитви,* ясністю чистоти і
силою мужності,* щоб світлоносними,
дійшли ми до святого тридневного
Воскресіння,* що опромінює світ нетлінням.
Слава
і нині:
Отримавши незбориме заступництво твоє
у напастях.* визволяюся чудесно й понад
міру сподівань від напасників моїх.* О,
Мати Божа, Ти завжди поспішаєш з допомогою*
до тих, що вірно тебе просять.* Тому
вдячно кличемо до тебе:* Прийми, Володарко,
цю коротку подяку* і будь мені допомогою
в усьому.
Тріодь,
глас 2
Пісня
1 Ірмос:
Прийдіть,
люди, заспіваймо пісню Христу Богові,
що розділив море, і провадив народ, який
вивів з неволі єгипетської, бо Він
прославився.
Як
оплакуватиму нині моє відпадіння? який
початок покладу спасіння мого, живучи
блудно? Але, Ти, Милостивий, якими лиш
знаєш присудами, спаси мене.
Ось
час покаяння, ось день спасительний,
початок посту: душе, пильнуй і вхід для
пристрастей зачини, до Господа взираючи.
Буря
гріхів хвилює мене і тягне в безодню і
відчай;
але
до безодні Твоєї милости прибігаю, спаси
мене.
Один
я став рабом гріха, один я двері пристрастям
відкрив; Добросердний Слове, наверни
мене, Спасе, милосердям Твоїм.
Богородичний:
Ти Джерело безстрастя породила, Діво,
мене ж, ураженого пристрастями, зціли,
і визволи з вогню вічного, єдина
Богоблагодатна.
Пісня
8 Ірмос:
Бога,
що в піч вогняну до юнаків єврейський
зійшов, і полум’я на росу перемінив,
оспівуйте творіння як Господа, і
превозносіте по всі віки.
Спаленого
вогнем пристрастей, і душевними помислами
затьмареного, вогнем страху Твого мене,
Христе, онови, і світлом спасіння осяй,
щоб я прославляв Тебе по всі віки.
Ситість
пристрастей зненавидівши, насичуйся
солодкою поживою добрих діл, і
насолоджуйся краще постом, ухиляючись
від гіркоти похотей, смиренна душе моя,
і живи повіки.
Засліплений
душею і затьмарений сп’янінням
пристрастей, не можу дивитися на
Тебе, ЄдиногоБога; тому змилуйся наді
мною, і просвіти, і покаяння відкрий
мені двері.
Богородичний:
Ти,
що обожествила нашу земну і тлінну
природу, Чиста, Твоїми теплими молитвами
направ наші молитви й благання до Твого
і всіх Бога й Царя.
Пісня
9 Ірмос: Від
Бога - Бог Слово, що несказанною мудрістю
прийшло обновити Адама,* який через
споживу тяжко впав у тління,* і задля
нас несказанно воплотилось від святої
Діви,* - вірні, однодушними піснями
величаймо.
Нехай
цей перший день посту буде для тебе,
душе моя,* відмовою від гріха, поверненням,
а разом - і злукою з Богом*
щоб ти могла обминути безодню зла і
полюбити лиш ті дороги,* що ведуть до
вічного спокою.
І
помислами спокусившись, і тілом згрішивши,
ридаю, плачу і взиваю: спаси мене, Господи,
спаси мене, єдиний Благий, і не осуди на
вогонь геєни вічної мене, осудження
достойного.
Зодягнувшись
у світлу одежу посту, скиньмо з себе
темну і злотяжку одежу пристрастей,
просвітімося божественними чеснотами
і вірою побачимо світлосяйні Спасителя
страждання.
Богородичний:
Знеможену від усяких злих спокус бісів,
грішну мою душу зціли, Пречиста Владичице,
що породила зцілителя Христа, Визволення
наше, бо Тебе, Отроковице, шануємо як
Діву нетлінну.
Стихири
на стиховні
(г.
5)
Прийшов
піст - мати ціломудрія,* викривач гріхів*,
оборонець покаяння,* образ життя ангелів,*
і спасіння людей.* Тому,вірні, взиваймо:*
Боже, помилуй нас!
Стих:
Насити
нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб
ми раділи й веселились по всі дні наші.
Звесели нас мірою днів, за яких ти
засмутив нас, мірою літ, що в них ми
зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм
слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім
дітям.
Прийшов
піст - мати ціломудрія:
Стих:
І милість Господа, Бога нашого, нехай
буде над нами,* — і стверди діло рук
наших; стверди його - діло рук наших.
Благословенне
воїнство Царя небесного!* Хоч страстотерпці
були землянами,* то вони, погордивши
тілами,* спромоглися доступитись до
ангельського чину,* і стражданнями
своїми удостоїлись почесті безтілесних.*
Їхніми молитвами, Господи,* спаси душі
наші.
Слава
і нині:
Тебе, Божу Матір і Діву пречисту,* святішу
від херувимів,* ми у піснях звеличуєм,*
бо визнаємо, що ти душею й тілом
Богородиця,* що справді породила втіленого
Бога.* Молися, Пречиста, за душі наші.
Немає коментарів:
Дописати коментар