У СУБОТУ М`ЯСОПУСНУ - утреня

НА УТРЕНІ

По Шестипсалмії Алилуя, глас 8-й. Тропар Глибиною мудрости.  (Двічі)

Слава і нині, Богородичний Тебе, твердиню і пристановище.

Стихословимо (кафізма 16). Співаються Непорочні, Кафізма 17 на дві статті з приспівами: по першій статті: Благословен єси, Господи, і по другій статті: Спасе, спаси мене.

І після них заупокійні тропарі, глас 5-й:

Приспів: Благословея єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.

Всі святі знайшли джерело життя і двері до раю. О коли б і мені знайти до нього шлях через покаяння! Я загублене ягня; озвися до мене, Спасителю, і спаси мене.

Благословен єси, Господи.

Святії мученики! Ви проповідували про Христа — Божого Агнця, і, як ягнята, замучені були і перейшли до життя, що ніколи не старіє, а вічно існує. Щиро ж благайте Христа, щоб і нам подав відпущення гріхів.

Благословен єси, Господи.

Всі ви, що шляхом вузьким і скорботним ходили, хрест, як ярмо, в житті взявши, і Мене наслідували вірою, прийдіть і втіштеся славою і вінцями небесними, що Я приготував вам.

Благословен єси, Господи.

Я несказанної Твоєї слави образ, хоч і ношу на собі рани гріховні; зглянься на Твоє створіння, Владико, і очисти Твоїм милосердям, і жадану вітчизну подай мені, в раю знову мене оселивши.

Благословен єси, Господи.

З нічого Ти мене колись сотворив і божественним Твоїм образом підніс, за порушення ж заповіді знову в землю, з якої взяв мене, повернув. Піднеси ж до первісної подоби Твоєї, щоб давню красу мені обновити.

Благословен єси, Господи.

Упокой, Боже, рабів Твоїх і осели їх в раю, де всі святі, Господи, і праведники сяють, як світила. Упокой спочилих рабів Твоїх, не пам'ятаючи про всі їх гріхи.

Слава: Трисяйвість Єдиного Божества побожно славимо співами:  Свят єси,  Отче Безпочатковии,  Безпочатковии же Сину і Божественний Душе, просвіти нас, що вірою Тобі служимо, і з вічного вогню визволи.

І нині: Радуйся, Чистая, що Бога тілом породила на спасіння всіх. Через Тебе рід людський знайшов спасіння; о коли б і ми рай знайшли за Твоєю допомогою, Богородице Чистая і Благословенна.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже, (тричі)

Після цього заупокійна єктенія: Ще і ще в спокої.

Священик молитву: Боже духів.

Люди: Господи, помилуй. (40 разів)

По виголосі — Сідальний, глас 5-й:

Упокой, Спасе наш, з праведними рабів Твоїх і осели їх в Своїх оселях, як про це написано, і прости, як Милосердний, всі гріхи їх вільні і невільні і все, чим згрішили вони свідомо і несвідомо, Чоловіколюбче.

Слава і нині: Христе Боже, що від Діви світові засяяв і через Неї й нас синами світла показав, помилуй нас.

Псалом 50-й.

Співаємо Канон святого Храму на 6, Тріоді на 8, співаємо також цю і другу пісню.

Канон Тріоді, глас 8-й.

ПІСНЯ І

Ірмос: Пісню віддаймо, люди, Дивному Богові нашому, що визволив Ізраїля з неволі, пісню перемоги співаючи і виголошуючи: співаємо Тобі, Єдиному Владиці.

Приспів: Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх.

Помолімось усі Христу, творячи пам'ять від віку спочилих, щоб від вічного вогню визволив їх, померлих у вірі і в надії життя вічного.

Глибиною законів Твоїх, Христе, премудро Ти прирік єси кожному кінець життя, межу і образ. Тому тих, гроби яких закрив у кожній країні, спаси на суді, Всещедрий.

Ти, що межі життя нашого встановив, спочилих від житейської ночі синами невечірнього дня покажи, Господи, православних священиків, правителів і всіх людей Твоїх.

Вірних, утонулих у воді і винищених війною, охоплених землетрусом і вбивцями забитих і вогнем спалених — сподоби, Милостивий, долі праведних.

Прощаючи всі тілесні провини наші, Спасе наш, у всякому віці роду людського, постав нас на суді Твоїм неосудними, як будемо Тобі, Творцеві, відповідь давати.

Слава: Триєдиного Єства Лиця Самоістотні оспівую, Отця Нерожденного, Рождеяного Сина і Духа Святого: Безпочаткове Царство, Влада і Божество Єдине.

І нині: Воістину явилася Ти небом на землі, вищим понад вишне небо, Неневісна Діво, з Тебе бо засяло Сонце в світі — Владика правди.

Катавасія: Пісню віддаймо.

ПІСНЯ ІІ

Ірмос: Бачите, бачите, — Я є Бог ваш, предвічно рожд енний від Отця і від Діви в останній час без мужа зачатий був і знищив гріх праотця Адама, як Чоловіколюбець.

Бачите, бачите, — Я є Бог ваш, що праведним судом встановив межі життя, яке від тління до нетління приймаю всіх спочилих у надії вічного воскресіння.

Господи, що приймаєш спочилих благочесно з чотирьох країв землі: у морі чи на землі, в ріках, джерелах чи в озерах, або в ярах з'їджених звірами, птицями чи гадами, — всіх упокой.

В руці Твоїй Ти, Господи, наперед розсудив усе, що виявилося в чотирьох духових станах. В пришестя Твоє зібравши, воскреси всіх, що є в несвідомості і в розумі, прощаючи їм гріхи.

О яке страшне Твоє друге пришестя, Господи! Бо, як та блискавка, на землю прийшовши, підіймеш все створіння Твоє на суд. Тих, що у вірі в Тебе тоді пожили і стрічатимуть Тебе, з Тобою бути сподоби.

Слава: Всезвершена Односте Пребожественна, Триіпостасна: Ненародженний Отче і Сину Єдинородний, Душе від Отця Схо-дящий, Сином же прославлюваний; Єдина Істото і Єство, Гос-подьство, Царство, спаси всіх нас.

І нині: Несказанне чудо родин Твоїх, Мати Діво, як бо, і народжуючи, Ти Чистою зостаєшся? Як народжуєш Дитя, не знаючи зовсім мужа? Відомо ж, надприродньо і новочинно Слово Бо
же від Мене народилось.

Катавасія: Бачите, бачите.

ПІСНЯ ІІІ

Ірмос: Ти утвердив рукою Своєю, Слово Боже, небеса світлом Твого істинного знання, утверди і нас: серця наші надіються на Тебе.

Тих, що скінчили путь життя, сподоби, Боже, у славі благо-чесній одягнутися у вінець праведний і вічними благами втішатися.

Нагло настигнутих, спалених блискавкою, замерзлих від стужі, померлих від усякої рани упокой, Боже, коли вогнем будеш все випробовувати.

Тих, що вічнотривожне море життя переплили, православієм керуючись, сподоби прибути до нетлінного пристановища життя Твого, Христе.

Тих, що стали здобиччю тварин морських і птиць небесних за Твоїм, Христе, допустом, воскреси, Боже, в останній час із славою.

Слава: Божественну Одність у трьох Лицях разом вповні розумію, як Неподільну, бо й бистрота блискавки трисяйної уявляється в єдності.

І нині: Незбагненне чудо Твоє: без мужа бо народжуєш і дівство Своє, Чистая, зберігаєш породивши. Тому множество Ангелів і рід людський оспівує Тебе повіки.

Катавасія: Ти утвердив рукою.

Сідальний, глас 5-й: Спасе, що ради нас хрест і смерть перетерпів і умертвив пекло і з Собою мертвих воскресив, переставлених від нас, упокой, як Чоловіколюбець Бог, і в трепетне і страшне пришестя Твоє, Життядавче, Царства Твого сподоби, бо Ти маєш велику милість.

Слава і нині: Скорий Твій захист і поміч і милість вияви на рабах Твоїх, Чистая, і хвилі суєтних помислів утихомир і запропаду душу мою віднови, Богородице, знаю бо, знаю, Діво, що можеш, як зволиш.

ПІСНЯ IV

Ірмос: Богопрозорливо передбачив пророк, що Ти, Слово, хочеш втілитися із Гори Благословенної, Єдиної Богородиці, і з страхом славословив силу Твою.

Отців і праотців, дідів і прадідів, від перших до останніх, що жили в законі і в благочесті померли, всіх пом'яни, Спасе наш.

Тих, що на горах, в дорозі, на пустирях із життям своїм розсталися у вірі, монахів же і мирян, юнаків і старих із святими, Христе, осели.

Тих, що відійшли від печалі й радости несподівано і в той же час із вірою життя позбулися, в добробуті постраждали чи в біді — всіх упокой, Спасе наш.

Мечем посічених, кіньми задавлених, від граду, снігу і страшної зливи, загинулих, привалених цеглою і засипаних землею упокой, Христе Спасе наш.

Слава: Незбагненно: Божество Єдине і Троїчне, Все по одному Лицю і Неподільне, тому Отцю, і Сину, і Святому Духові поклоняємось, як Богові Єдиному.

І нині: Направ нас, Богородице Діво, молитвами Твоїми, ведучи нас, захитаних хвилею гріха, до спасенного пристановища, рятуючи від усякої напасти.

Катавасія: Богопрозорливо передбачив пророк.

ПІСНЯ V

Ірмос: Зранку лине дух мій до Тебе, Боже, бо світло є заповіт пришестя Твого. Ним же просвіти наш розум, Владико, і направ на стежку життя.

Творячи сьогодні пам'ять кожного від віку благочесно спочилого, усердно до Тебе, Господи, взиваємо: упокой всіх із святими Твоїми.

Всякого з роду і покоління православного: правителів, князів і монахів, кого прийняв Ти, Щедрий, від вічної муки визволи.

Всіх, кого Ти створив, знаючи корисне, і їм же попустив єси, Господи, несподівано вмерти через раптову пагубу, визволи, Боже наш, від усякої муки.

Від вічно палющого вогню і від темряви безпросвітньої, від скреготу зубів і черви, що без кінця точить, і від усяких мук визволи, Спасе наш, всіх у вірі спочилих.

Слава: Єдинопрестольна, Безпочаткова, Триіпостасна Односте, що в поділі Трьох Лиць одно Єство маєш, з'єднай нас у єдине бажання заповідей Твоїх.

І нині: Вищою понад вогневидних Серафимів явилася єси, Чистая, Чесніша, породивши Неприступного Ісуса Спаса, що втіленням обожив природу земнородних.

Катавасія: Зранку лине дух мій.

ПІСНЯ VI

Ірмос: Обтяженого многими гріхами, як пророка, Чоловіколюбче, прийми мене, що припадаю до щедрот Твоїх, Господи, і спаси мене.

Начальнику життя, Боже наш, що стражданням Своїм зруйнував недуги смерти, від віку спочилих рабів Твоїх упокой.

З несказанного Твого приречення всіх убитих чарівними напоями, отрутами, кістю удавлених із святими, Господи, упокой.

Коли будеш судити всіх, що стоятимуть перед Лицем Твоїм нагі і щирі, тоді пощади, Щедрий, тих, що вірно служили Тобі.

Коли Твій Архангел затрубить останньою трубою у воскре-сення життя всіх, тоді, Христе, рабів Твоїх упокой.

Вірних, яких від віку прийняв єси, Боже, сподоби всякий рід людський із слугами Твоїми повіки славити Тебе.

Слава: Боговласте Трисвята, Єдинопрестольна: Отче, Сину із Святим Духом, Ти єси Бог мій. всемогутністю Твоєю володієш усім.

І нині: Вознеселися праотче Єсєю, бо від кореня твого — Чистої Отроковиці — засяяв Цвіт життя — Спаситель світу, Христос Бог.

Катавасія: Обтяженого многими гріхами.

Кондак, глас 8-й.

Із святими упокой, Христе, душі рабів Твоїх, де немає недуги, ні смутку, ані зідхання, але вічне життя.

Ікос: Сам один єси Безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж земні з землі створені і в ту ж землю повернемось, бо так Ти звелів, мій Сотворителю, і сказав мені: „Земля єси і в землю повернешся". Туди ж і ми всі, люди, підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: Алилуя.

ПІСНЯ VII

Ірмос: Ти, що спочатку землю заснував і небеса словом утвердив, благословен єси повіки, Господи Боже отців наших.

Творячи пам'ять від віку побожно спочилих, взиваймо: благословен єси повіки, Господи Боже отців наших.

Несподівано побожно померлих і всіх, що впали з кручі, дерева, заліза і всякого каменя, упокой, Боже, спочилих вірних.

В час страшного Твого пришестя, Щедрий, постав по правиці овець Твоїх, що православно Тобі послужили в житті і перейшли до Тебе, Христе.

До сонму обраних Твоїх, Христе, прилучи рабів Твоїх, щоб співали Тобі: благословен єси повіки, Господи Боже отців наших.

Ти, що порох зедіний упорядкував і тіло духом оживотворив, Спасе Щедрий, тих, що прийняв еси, упокой, Боже, в нескінченному житті.

Слава: Як трьома Світилами, в єдиному сяйві злитими, хай оспівується Божество: Отець, і Син, і Божественний Дух, Єдине Єством, але Триіпостасне.

І нині: Давидову пісню однодушно співаємо Тобі, Діво, називаючи Тебе Горою Божою, в ній же тілом вселилося Слово. Обоготвори нас духовно в Собі.

Катавасія: Ти, що спочатку землю.

ПІСНЯ VІІІ

Ірмос: Господа, що на горі святій прославився і в купині волнем тайну Вседіви Мойсееві відкрив, оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Господи слави, Ти перше знищив тінь смерти, засяявши, як сонце, із гробу, вчини синами Воскресіння Твого всіх померлих у вірі повіки.

Невідомого і таємного Всезнавче, коли матимеш виявити діла темряви і замисли сердець наших, не домагайся відповіді від усіх у вірі спочилих.

Коли маєш сісти на Престолі і звелиш стати на суд покликаним трубою з усіх кінців землі, тоді пощади всіх, Христе, як Милостивий.

Раптово померлих від випадку, від крику сильного і бистрого бігу, від удару в лице, від задушення, від удару худоби навіки полегши, Господи слави, всім спочилим у вірі.

Благословім Отця, і Сива, і Святого Духа, Господа.

Як Одність Єством оспівую Тебе, як Тройцю в Особах визнаю Тебе, Отче, і Сину, ї Душе Пресвятий, Безпочаткову Владу Царства Твого славлю повіки.

І нині: Живої струї джерелом запечатаним явилась єси, Богородице Діво, без мужа бо Господа породивши, водою безсмертя напуваєш вірних повіки.

Хвалимо, благословимо, поклоняємось Господеві, оспівуючи і прославняючи по всі віки.

Катавасія: Господа, що на горі.

Чеснішу від Херувимів.

ПІСНЯ IX

Ірмос: Виявлене на горі законоположникові в купині і в огні народжеиня Вседіви для нашого, вірних, спасіння піснями невмовклими величаємо.

Там, де є оселя святих Твоїх, Господи, що в радості перебувають, всіх від віку спочилих у вірі і надії радуватися сподоби.

Померлих з кари Господньої від громів усяких, з небес занесених, в рощелинах землі або б збуреному морі, всіх вірних, Христе, упокой.

Всякого віку, старих і юнаків, підлітків, дітей і немовлят, чоловічу стать і жіночу — всіх вірних, кого прийняв єси, Боже, упокой.

Померлих від отруйних укусів, винищених зміями, затоптаних кіньми, задушених і ближніми повішених — всіх їх, що вірою Тобі послужили, упокой.

Кожного по імені у вірі спочилого від віку і з роду в рід сподоби стати неосудним перед Тобою, Слово, в пришестя Твоє.

Слава: Єдиний у Тройці Боже, слава Тобі вічна! Кожний бо є Бог Єдиний Єством: Отець, Син і Дух — Триіпостасні властивостями.

І нині: Понад розум родини Твої: народжуєш бо Предвічного і несказанно молоком годуєш Кормителя світу, держиш на руках, Всенепорочна, Христа — Єдиного Визволителя нашого, що Сам держить всесвіт.

Катавасія: Виявлене на горі законоположникові.

Мала єктенія. Ексапостиларій:

Як Бог, що живими і мертвими володіє, упокой, Спасе, рабів Твоїх в оселях вибраних, бо якщо й згрішили вони, але не відступили від Тебе.

Слава: Упокой, Господи, рабів Твоїх у країні живих, де зникла недуга, печаль разом із зідханням. Очисти, як Чоловіколюбець, всіх, що в житті згрішили, єдин бо Ти Безгрішний і Милостивий, мертвих і живих Владика.

І нині: Маріє Богоневісто, безупинно моли Христа за нас, рабів Твоїх, з богонадхненними пророками, собором мучеників, ієрархами і преподобними і всіма праведними, щоб були ми співнаслідниками Небесного Царства.

Хвалітні стнхири, глас 8-й:

Прийдіть усі, браття, перед кінцем поглянути на попіл наш і неміч єства нашого, нікчемність нашу і кінець побачимо і органи тілесні, і людей, як порох, поживу для черви і тління; які сухі кості наші, що не мають ніякого дихання. До гробів увійдімо! Де слава, де краса вигляду, де красномовний язик, де брови або де око? Все порох і тінь. Тому, помилуй, Спасе, всіх нас.

Нащо обманює себе людина, вихваляючись ? Для чого даремно тривожиться, коли сама ж мало не грязь? Чому не розмислить пилинка, що вона порох, нікчемність, суміш гною і тління? Чи не грязивом є ми, люди, що пристали до землі ? І якщо ми споріднені з Христом, чому не припадаємо до Нього, і всі, відкинувши часове і поточне життя, чому не поспішаємо до Нетлінного Життя, Ним же є Христос, Просвітитель душ наших?

Ти, що рукою Своєю Адама створив, поставив межі нетління, смертности і життя в благодаті, Спасе, тління ж перемінив, переставивши до попереднього життя. Сам, Владико, рабів Твоїх, що їх прийняв від нас, з праведним і в сонмі вибраних упокой, імена їх записавши в книзі життя, і, воскресивши при голосі Архангела і звукові труби, сподоби їх Небесного Твого Царства.

Христос воскрес, розбивши кайдани Адама первоствореного і адову силу знищив. Мужайтеся, всі мертві: умертвилася смерть, заполонено було і пекло з нею. Христос воцарився, розп'ятий був і воскрес! Він дарував нам нетління тіла, Він підносить нас і дарує воскресення нам, і слави Своєї з радощами сподобляє всіх, що з вірою непохитною щиро вірували в Нього.

Слава, глас 2-й: Неначе цвіт в'яне і як мряка щезає, так знищується всяка людина. Тільки трубі затрубіти — мертві всі, як під час землетрусу, встануть на зустріч з Тобою, Христе Боже. Тоді, Владико, душі рабів Твоїх, що їх прийняв єси від нас, в оселях Твоїх святих назавжди осели.

І нині, того ж гласу: Радуйся, Маріє Богородице, Храме Нетлінний, Найсвятіший, як і пророк взивав: Святий Храм Твій дивний воістину.

Славословіє. Благальна єктенія. 

Стихири на Стиховнї заупокійні 4, 6-го гласу.

Слава з Тріоді: Глас 6-й: Хворобою стало Адамові скуштування древа в Едемі вдавні, коли змій отруту із себе ізлив. Через нього увійшла смерть, що губить рід людський, але Владика, прийшовши, поборов змія і дарував нам спокій. До нього ж бо взиваймо: змилуйся, Спасе, і, кого прийняв, з обраними Твоїми упокой.

І нині, Богородичний того ж гласу: Ти єси Бог наш, що все в мудрості твориш і доконуєш, пророків послав єси, Христе, провістити Твоє пришестя і апостолів про Твою величність проповідувати. Одні прорекли пришестя Твоє, інші ж хрещенням просвітили народи, мученики ж, постраждавши, прийняли все, до чого прагнули. І благає Тебе собор усіх їх з Матір'ю Твоєю: упокой, Боже, душі, що їх прийняв єси, і нас сподоби Царства Твого, Визволителю мій і Боже, що ради мене приреченого хрест перетерпів.

Благо є прославляти. Трисвяте. Тропар: Глибиною мудрости.

Слава і нині: Тебе твердиню. Потрійна єктенія і Відпуст заупокійний.

Текст за Постовою тріоддю 1976 р.(Видання Консисторії Української Православної Церкви в Сполучених Штатах Америки)