середа, 20 березня 2013 р.

У ПОНЕДІЛОК П'ЯТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У ПОНЕДІЛОК П'ЯТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 3, подібний: «Красоті дівства») Найкрасніша пора настала,* хвали гідний день стриманості засяяв, браття,* поспішімо очиститися, щоб явитися нам чистими Сотворителеві,* і красу Його осягнути, молитвами Родительки Його,* - єдиної Чистої Богоматері.
Слава і нині: (самоподібний): Красотою твого дівства* і пресвітлою чистотою твоєю здивувався Гавриїл,* і до тебе закликав:* Богородице, яку похвалу принесу тобі достойну?* І як тебе назову? Не можу збагнути й жахаюся,* тому, як і доручено мені, кличу до тебе:* Радуйся, Благодатна.

Інший сідальний (г. 7) Господи, Ти дав дійти нам до нинішнього дня,* до седмиці святої, що світло провіщає Лазареве з мертвих востання страшне;* сподоби рабів Твоїх у страсі Твоєму* перейти і завершити перебіг посту.
Слава: і нині: Чесніша від преславних херувимів Ти єси, Всечиста Діво:* вони бо, не зносячи божественної сили,* і крилами закриваючи лиця, звершують службу;* Ти ж воплочене Слово, власними очима оглядаючи, носиш;* Його ж неустанно моли* за душі наші.
Тріодь, глас 3
Пісня 1 Ірмос: Той, що колись велінням Божественним* в одне вмістилище води зібрав* і розділив море народові ізраїльському,* Сей єсть Препрославлений Бог наш,* Йому Єдиному співаймо — бо Він прославився.
Помисли наші божествениим плугом богонатхненного посту обробивши, принесімо плоди - колосся чеснот, щоб не зголодніти нам повіки, а в радості насолоджуватись розкішшю непроминаючою.
Довголітні пристрасті в собі ношу, які затьмарюють окаянну мою душу, та до Твоєї сили нездоланної, безлітний Слове безначального Отця, зі сокрушенним серцем припадаю і молюся: ущедри і спаси мене.
Гожий піст насичує серця, живить помисли боговгодні, пристрастей безодню висушує, і потоками сокрушення очищує тих, хто з вірою хвалу приносить Вседержителю.
Богородичний: Многоіменита Отроковице, радуйся святая Діво, Богородителько Маріє, вірних похвало, викуплення від прокляття, драбино небесна, незбагненне чудо, неопалима купино, земле незорана.
Пісня 8 Ірмос: Вавилонська піч юнаків не опалила,* як і вогонь Божества Діви не розтлив,* тому з юнаками, вірні, закличмо:* «Благословіте, діла Господні, Господа».
Згубними хитрощами змієвими зваблюваний, і улещуваний в умі повсякденно, до ран своїх рани додаю, то й кличу до Тебе, Спасе: Лікарю недужих, наверни і спаси мене.
Постивши, воскресив дитину Соманитянки колись, скріплюваний мудро духом Єлисей; ми ж, умертвлені розкошуванням пристрастей, живоносним постом, вірні, оживімся.
Ніневітян спас Ти, Господи Чоловіколюбче, що покаялися колись у плачі та пості, як Милосердний: нас же, неспроможних ділами ісповідувати Тебе, милістю Твоєю ущедри.
Богородичний: По різдві зосталась ти нетлінною, Всенепорочная, тож молимося до тебе, Чистая, визволи від зотління рібів твоїх, що вірно співають в єдиномислії душевнім: благословіть творіння Господні Господа.
Пісня 9 Ірмос: Нове чудо й Боголіпне!* Бо крізь замкнені двері Діви явно проходить Господь;* безтілесний підчас входу,* в тілі Бог явився, як виходив,* і двері замкнені перебувають,* її, як Богоматір, несказанно величаємо.
Божественну чашу сокрушення наповнивши нині, посна благодать явно скликає всіх вірних, весело взиваючи: «Прийдіть, насолодіться, відкинувши сп’яніня пристрастей, щоб майбутньої втіхи сподобитись.
Близький вже суд, вважай, душе, іспитуй совість, і чини добро, що збереже тебе назавжди неосудною; бо коли тут іспитуємо себе, то не будемо осуджені без свідків там, де засуджуються винуватці.
Начала, сили, престоли, серафими, і власті, і херувими, ангели, архангели, Бога моліть, час посту перейти нам, і Йому угодне творити, щоб славу осягнули ми, як раби благоугодні.
Богородичний: З мучениками, з пророками, з преподобними всіми, Христе, Родительку Твою, прийми, яка завжди молиться за рабів, що прогнівили Тебе, єдиного Чоловіколюбця, перед яким тремтять небесні чини.
Стихири на стиховні
(г. 8) До того, що потрапив у розбійницькі руки уподібнився я, Владико всіх,* бо впав я у свої прогрішення,* і від них жорстоко зранився;* та не зостав мене незціленим, Ти, що не з Самарії, а від Діви вийшов, Ісусе, спасительне ім’я, помилуй мене.
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.
До того, що потрапив у розбійницькі руки:
Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.
Як назвемо вас, Святі?* Чи херувимами? - бо на вас спочив Христос.* Чи серафимами? - бо ви безустанно прославляєте його.* Чи, може, ангелами? - бо ви від тіла відвернулися.* А може силами? - бо ви робите чуда.* Багато у вас імен, а ще більше дарів!* Моліть, щоб спаслися душі наші.
Слава і нині: Небесні хори оспівують тебе, Благодатна, Мати Діво,* і ми прославляємо невимовні твої роди, Богородице.* Моли, щоб спаслися душі наші.

Немає коментарів:

Дописати коментар