середа, 20 березня 2013 р.

У П’ЯТНИЦЮ ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У П’ЯТНИЦЮ ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 4, подібний: Негайно поспішись): Постом звівшись понад низькі пристрасті,* звеличмо Господа, що зійшов на хрест,* і з собою підняв світ.* Покірно пиймо напій покаяння,* роздумуючи про той день і годину,* коли станемо перед вічним Суддею.
Слава і нині: Непорочна мати твоя, Христе,* як побачила тебе піднесеного на хресті,* ридала, і так промовляла:* Яке незвичне й дивне чудо, Сину мій!* Як же тебе, Життєдавче всіх* і світло моє найлюбіше,* до хреста прибило беззаконне зборище?

Інший сідальний (г.5): Сяє, Господи, благодать твого хреста,* просвітлюючи всю вселенну.* Демонську силу вона винищує, і незрівнянно приоздболює час посту,* у ній укріпи і помилуй нас.
Слава і нині: Вознесеним на дереві побачивши тебе, Мати,* від якої ти безболісно народився,* промовляла серед плачу і ридань:* Горе мені, найлюбіший Сину!* Болить душа, як бачу на хресті тебе* прибитого, немов злочинця, поміж двох розбійників.
Тріодь, глас 4
Пісня 5 Ірмос: Нечестиві не побачать слави Твоєї, Христе,* але ми від ночі до ранку* оспівуємо Тебе, Єдинородний,* Отчої слави сяяння Божества, Чоловіколюбче.
Добровільно вознісся Ти на хрест, і ворога поверг; тому мене, добовільно поверженого похотями у прірву, милосердям Твоїм направ.
Затьмареного душею пристрастями безглуздими, просвіти, Ісусе, що затьмарив сонце, простершись на хресті, і вселенної повноту просвітив.
Глибінь посту проплисти тихо сподоби мене, Христе, втихомирюючи хвилі думок моїх, і до пристані воскресіння приведи.
Богородичний: Чисту понад усіма чистими вшановуймо умом, Красу Якова, прикрашаючись божественними діянями, благочесно оспіваймо як Матір Бога нашого.
Пісня 8 Ірмос: Отроків благочестивих у печі* Різдво Богородичне спасло;* тоді провіщане, а нині здійснене,* воно весь світ спонукає співати:* всі творіння, хваліть Господа* і прославляйте повіки.
До хреста прибився єси з милосердя, і рай розбійникові відкрив; нині ж мене, розбитого демонською лю́́ттю, і в душі ураженого всеохопною раною, вилікуй, відкриваючи мені двері покаяння чоловіколюбієм Твоїм.
Постом просвітивши плоть, душу чеснотами накормімо, убогих нагодуймо, багатство невичерпне на небесах купуючи, і закличмо: Господа оспівуйте діла, і превозносіть Його повіки.
Страстю Твоєю сколихнулося творіння, бачивши Тебе прибитим до хреста, Спасе преблагий; Тому молю Тебе: утверди мій ум, завжди схильовуваний підступами змієвими, на твердому камені велінь Твоїх.
Богородичний: Брамо Божа зачинена, через яку єдиний Господь пройшов, спрямуй мене до стежок божественних, і відкрий мені браму спасення, Богоблагодатная; до Тебе бо прибігаю, Діво, єдиної Заступниці роду людського.
Пісня 9 Ірмос: Камінь наріжний нерукосічний – Христос* від тебе, Діво, ненарушеної гори, відколовся,* і з’єднав різні природи.* Тому радіючи,* тебе, Богородице, величаємо.
Пророк передбачив тебе, Спасе, як камінь, що відколовся від гори - Діви, і своїм розп’яттям потрощив скелі. Тому й мене, приваленого каменем душевної нечутливости, визволь, як Всещедрий.
Постися від злоби, душе моя, насолоджуючись божественною любов’ю. Відчини двері для всяких добрих видінь, стриманістю і молитвою зачиняючи вступ для лукавства.
Мене осудженого спаси, Ти що осудив Твоїм хрестом, Владико Спасе мій, ворожнечу, і не появи мене повинним геєнні, оскверненого пристрастями і затьмареного гріхами.
Богородичний: Помилуй мене, Христе, коли у славі прийдеш світ судити, і молитвами тієї, що тебе породила, розвій імлу моїх лихих учинків та зроби мене спадкоємцем небесного Твого Царства.
Стихири на стиховні
(г. 8) Нинішній піст умертвляє пристрасті* та обіцяє одужання тим, що були поранені гріхом.* Пошануймо його, як даного нам Богом помічника,* приймімо його, як і прийняв Мойсей Богом написані скрижалі Закону,* не даваймо першости нестриманості, яка їх розбила,* не будьмо співучасниками з тими, тіла яких загинули в пустелі,* не сумуймо як юдеї, але радіймо по-церковному,* не лицемірмо як фарисеї, але поводьмося по-євангельському,* хвалячись хрестом Христа, Спасителя душ наших.
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.
Нинішній піст:
Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.
Як назвемо вас, Святі?* Чи херувимами? - бо на вас спочив Христос.* Чи серафимами? - бо ви безустанно прославляєте його.* Чи, може, ангелами? - бо ви від тіла відвернулися.* А може силами? - бо ви робите чуда.* Багато у вас імен, а ще більше дарів!* Моліть, щоб спаслися душі наші.
Слава і нині: Як це дивно й незвично!* - кликала Діва по-материнському до Господа.* Болі, яких я не зазнала, Сину, при твоїм народженні,* гостро проймають тепер моє серце.* І нестерпно мені бачити на хресті тебе, Світло очей моїх!* Але поспіши встати,* і я прославлю з цілим світом твоє дивне провидіння.

Немає коментарів:

Дописати коментар