середа, 20 березня 2013 р.

У ВІВТОРОК ЧЕТВЕРТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У ВІВТОРОК ЧЕТВЕРТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 8): Постом просвітивши душі наші,* поклонімось спасительному хрестові, бо на ньому розіп'явся Христос,* і закличмо до нього:* Радуйся, посників осолодо і певна допомого!* Радуйся, приборкання пристрастей і супротивнику демонів!* Радуйся, блаженне древо!
Слава і нині: Звеличаймо, вірні, піснями Богородицю,* як непорушну твердиню віри і цінний дар душ наших:* Радуйся, що в лоні своїм помістила джерело життя!* Радуйся, надіє кінців світу, скорботних заступнице!* Радуйся, невісто, - Діво чиста!

Інший сідальний (г. 8): Виставлений хрест твій, Господи, як життя для створіння,* цілують вірні і, поклоняючись йому, кличуть до тебе:* Його діянням і нашим постом збережи,* Багатомилостивий, у глибокому мирі* тих, що тебе оспівують і вихваляють.
Слава і нині: Радуйся, що від ангела прийняла радість для світу!* Радуйся, що породила Творця твого і Господа!* Радуйся, ти бо сподобилася стати Матір'ю Бога!
Тріодь, глас 8
Пісня 2 Ірмос: Видіте, видіте, що я є Бог,* що Ізраїля у давнину крізь море Червоне перевів,* і годував, і спасав,* і від гіркого рабства Фараонового визволив.
Посеред творіння перетерпів ти хрест, Месіє, Слово Боже; йому ми днесь у переполовенні посту вірно поклоняючись, просимо видіти і воскресіння Твоє.
Жезлом сили, який був прообразований Мойсеєві, море пристрастей розсікши, досягнімо землі обітованної, і манни мисленної наситьмося обильно.
Хто не заридає над тобою? Хто не оплакуватиме тебе, душе, що лукавого бажаєш, і не шукаєш гаряче добра, Праведного Суддю завжди зневажаєш, довготерпеливого до Тебе?
Богородичний: Христа народжуєш, Діво, який незмінно плоттю став; Його ж усердно моли, щоб від плотських пристрастей відступили ті, що поклоняються хресту, який Він плоттю перетерпів.
Пісня 8 Ірмос: Ти покриваєш водами височини свої,* кладеш пісок як межі морю, і все утримуєш;* Тебе оспівує сонце, Тебе славить місяць,* Тобі приносить пісню все творіння,* як Творцеві всього повіки.
Ти, що заклав основи всієї землі, як Бог вознісся на древо, і непохитну опору дарував усім вірним, Господи, - спасенну зброю хреста Твого: йому поклоняючись, Тебе превозносимо.
Бачачи світліше від сонячного сяйва хресне древо, прийдіте, просвічені постом, нині цілуймо його, черпаючи світлоносну благодать, яка проганяє пітьму від тих, що перевозносять Христа повіки.
Ти, Слове, суща вода жива і текуча в життя вічне, кров і воду із ребер на хресті виточив, Владико, висушуючи потоки гріховні. Тому молю Тебе: висуши пристрастей моїх лукаві струмені.
Богородичний: Як мисленна святиня, свята Богомати Чистая, народжуєш Ти Бога, що в святих спочиває, і всі кінці освячує днесь божественним поклонінням древа пресвятого, на якому плоттю розп’явся.
Пісня 9 Ірмос: Благословен Господь, Бог Ізраїля,* підняв нам спасенну потугу в домі Давида, раба Свого,* з якою навідав нас Схід з висоти,* і спрямував нас на путь миру.
Благословен Господь Бог Ізраїля, що зруйнував древнє прокляття хрестом Своїм, і його нам дарував як силу, і прибіжище і тверду основу, яким ворогів наших нині.
Немов путами зв’язаний я безмірними злобами, і стежок Твоїх спасенних, Христе, добровільно пізнати не хочу; наверни мене Твоїм хрестом, та від потьмареності моєї звільни, задля невимовної милості добросердя Твого.
Фарисеєву пиху я наслідував погано, повергся додолу у страшному і болючому падінні, і лежу я ворогам на наругу. Але, змилосердься наді мною і спаси мене, Христе, що задля милосердя смирив Себе, Всевишній Царю слави.
Богородичний: Всі роди ублажають тебе, Чиста, бо Ісус, що народився з твого лона, єдиний знає, які-то величні діла він учинив з Тобою, непорочна Діво. Його моли, щоб спастися стадові і народові твоєму.
Стихири на стиховні
(г. 8) Пізнавши, душе моя,* як хвалькуватого фарисея засуджено за гордість,* а смиренномудрого митаря виправдано за визнання прогрішень,* поспішно відкинь уповання на добрі вчинки першого,* а наслідуй другого, визнаючи свої гріхи.* Встань, і приборканням пристрастей намагайся осягнути висоту,* якої не можна понизити,* що її дає тобі Христос, який має велику милість.
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.
Пізнавши, душе моя:
Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.
Вельми трудилися ви, Святі,* і мужньо витерпіли муки від беззаконних,* проповідуючи Христа перед царями.* Відійшовши з цього життя, знову робите у світі чуда* і своїми стражданнями зціляєте недужих, Святі,* тож моліться, щоб спаслися душі наші.
Слава і нині: Богородице Діво, Мати Божа,* я вдаюся під твій святий покров,* бо добре знаю, що ти лікуєш рани душевні.

Немає коментарів:

Дописати коментар