середа, 20 березня 2013 р.

У ПОНЕДІЛОК ШОСТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

  У ПОНЕДІЛОК ШОСТОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 1): Камінь твердосердя відкоти, Господи, від мого серця* і умертвлену пристрастями підведи, душу мою, Благий,* сподоби мене, Владико, принести в покаянні* пальмові галузки чеснот тобі, Переможцеві аду,* щоб, осягнувши вічне життя,* оспівувати твою владу й милосердя - єдиний Чоловіколюбче.
Слава і нині: Побачивши в тобі, Благодатна, чудо понад усі чуда, всі створіння радіють.* Бо ти невимовно породила безсіменно Зачатого,* якого й ангельські найвищі хори не сміють оглядати.* Його, Богородице, моли, щоб спастися душам нашим.

Інший сідальний: У шостий тиждень посту, принесімо передсвяткові пісні* - пальмові галузки Христові,* що задля нас приходить, сидячи на осляті,* щоб, як цар, підкорити Отцеві невіруючі народи.* Тож усі ми приготуймо галузки чеснот,* щоб побачити в радості його воскресіння.
Слава і нині: Простри свої божественні руки, Пресвята Діво,* якими ти носила Творця, воплочене Божество,* і умоляй Спасителя, щоб визволилися від спокус, пристрастей і лиха ті,* що прославляють тебе з любов'ю і кличуть до тебе:* Слава тому, що в тобі поселився!* Слава тому, що з тебе вийшов!* Слава тому, що визволив нас, з тебе народившись.
Тріодь, глас 1
Пісня 1 Ірмос: Пісню переможну співаймо всі Богові,* що дивні чуда вчинив рукою могутньою,* і спас Ізраїля,* бо Він прославився.
Пристрасті умертвімо стриманістю, і дух оживімо божественними ділами, щоб чистим умом уздріти священну Страсть Христову.
Немилосердного багача звичай я наслідував, Христе многомилостивий, та благаю Тебе: до Лазаря убогого мене приєднай, визволяючи від полум’я й невгасного вогню.
Чинив я піст від усіх виправлень, досита насолодився прогрішеннями, Господи: тож нині голодного мене насити спасенною й священною поживою.
Богородичний: Мене засудженого до засуду, Пречистая Владичице, і поверженого вчинками моїми, спаси, ущедри, всещедрого Бога Родителько.
Пісня 8 Ірмос: Того, якого жахаються ангели, і всі воїнства,* як Творця і Господа,* оспівуйте, священики, прославте, юнаки, благословляйте, люди,* і превозносіте по всі віки.
Безплідними я збагатився помислами, душу осквернив беззаконним сластолюбством, і темрява відчаю огортає мене: засвіти мені сяйво покаяння, Боже мій.
Як колись просвітив Ти сліпого від народження, так душу мою осяй, яка не бачить Твого світла, Милостивий, і поховала себе в темряві лютого забуття та піклувань житейських.
Ілля постив і небеса відкрив, і дощем землю спраглу напоїв; постімось і ми, виливаючи струмені душевних сліз, щоб стати нам помилуваними.
Богородичний: Як одешевленна Лоза, процвіла єси нам зріле Гроно, що виточує нам, Чистая Діво, вино відпущення, та висушує гріховне сп’яніння.
Пісня 9 Ірмос: Життєприйнятне всепливуче джерело,* світлоносний світильник благодаті, храм одуховлений,* пречистий намет, просторіший від неба і землі,* - Богородицю, вірні, величаємо.
Умертвився я многими прогрішеннями, у гробі недбальства перебуваю, приваленому каменем відчаю: розбий його, Христе, Твоєю милістю, і як Лазаря колись, нині воскреси мене.
Втікаймо від наслідування багача, засудженого на вогонь невгасний, та полюбімо Лазареву в болях терпеливість, щоб коли відійдемо звідсіль, Авраам у лоно нас прийняв.
Полюбімо піст – убивцю пристрастей, невпинно святкуймо у молитвах, плачмо, ридаймо, і тепло зітхаймо, щоб утішив нас Ісус, і Царства причасниками учинив.
Богородичний: Божественний скарб дівства, єдина поправо праотців, джерело, що виточує безодню милосердя, красу Якова - Богородицю, якою ми спасаємося, оспіваймо.
Стихири на стиховні
(г. 1) Не засуди мене до пекельного полум'я,* як багача через Лазаря,* але даруй мені, що з плачем благаю,* краплинки твого чоловіколюб'я, Боже,* - і помилуй мене.
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.
Не засуди мене:
Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.
Благословенне воїнство Царя небесного!* Бо хоч ви земляни, але страстотерпцями стали,* і намагалися здобути ангельську достойність,* про тіла не дбали й стражданнями сподобилися чести безтілесних.* Тому їхніми молитвами, Господи,* подай нам велику милість.
Слава і нині: Благодатна, заступайся своїми молитвами,* і випроси душам нашим багато щедрот* і очищення численних гріхів, - молимось.

Немає коментарів:

Дописати коментар