середа, 20 березня 2013 р.

У ВІВТОРОК ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ


У ВІВТОРОК ТРЕТЬОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г.1): Постом і молитвою себе очистьмо* і приподобаймося Богові, піклуючись про злиденних.* В цей час навернення зітхаймо й плачмо щирими сльозами,* щоб вічного плачу уникнути в полум'ї пекельнім.* І славу віддаваймо Христові,* що шлях покаяння вказав усім людям,* які в помислах своїх звертаються до праведности.
Слава і нині: Піднеси божественні руки свої, Пресвята Діво,* якими ти носила Творця, воплочене Божество,* і благай його, щоб ми визволилися від спокус, пристрастей і лиха* та вихваляли тебе з любов'ю і кликали:* Слава тому, що поселився в тобі!* Слава тому, що вийшов з тебе!* Слава тому, що визволив нас народженням твоїм!

Інший сідальний (г.3): Веселімся постом, радуймося піснями* і молитвами здобуваймо панування над пристрастями,* то й потопчемо диявольські тенета.* Ідім за Христом, і кличмо:* Сподоби нас з любов'ю споглядати на твій святий хрест,* бо ти, як щедрий, подаєш нам велику милість.
Слава і нині: Богом благословенна, непорочна Мати!* Вилікуй мою хвору душу,* бо я, Богородице, опанований важкими гріхами.* Тим-то, сердечно зітхаючи, благаю тебе Всенепорочна:* Прийми мене, що силу гріхів вчинив,* щоб я з довір'ям тобі заспівав:* Радуйся, житло Боже!
Тріодь, глас 6
Пісня 2 Ірмос: Видіте, видіте, що я є Бог,* що поневолених людей Ізраїльських* Мойсеєві крізь пустиню провадити звелів,* і спас їх як могутній владою моєю.
Усиновив Ти мене купіллю хрещення, Отче преблагий, і всяким багатством добра прикрасив, та добровільно поневолився я безплідним помислам, тому й зубожів.
Милостивий, милостивий, милостивий будь мені, Господи, суди суд мій мені, праведний Судде, мале зітхання моє прийнявши з великої милості, Христе, і не знехтуй мною.
Скинувши зі себе скверну одіж нестриманості, зодягнімось у світлу ризу стриманості, і ставши світлими, Ізбавителя світлого воскресіння достигнемо.
Богородичний: Спаси мене, спаси мене, Родителько Спаса, зглянься на скорботу мою, Чистая, якої з відчаю спричинює душі моїй множество безмірних злих вчинків моїх повсякденно.
Пісня 8 Ірмос: Того, кого жахаються ангели, і всі воїнства* як Творця і Господа,* священники оспівуйте, отроки, прославляйте,* люди, прославляйте по всі віки.
Плачу і ридаю, помишляючи про час, коли маю стати я перед престолом страшним, бо покарання повинен понести за множество зла, яке здійснив я несвідомо і свідомо.
Мойсей прийняв піст як очистилище і Бога зрів єдиного чистого; душе моя, очистися постом, що наблизитись тобі до Бога чоловіколюбця.
Возлюбімо піст, матір чеснот; зненавидьмо розкіш, родительку пристрастей, і закличмо: Отче наш, що єси на небесах, спаси нас, спаси молитвами святих Твоїх.
Богородичний: Суддю, якого родила єси, Діво Маріям, умоли в час суду змилосердитись наді мною, Чистая, і спасти осудженого, єдина заступнице роду людського.
Пісня 9 Ірмос: Світлоносну хмару, з якої зійшов Владика всіх,* як дощ із небес на руно,* і прийняв ради нас тіло, та Безначальний став людиною,* величаємо всі, як чисту Матір Бога нашого.
У гріховне море, у відчаю глибінь, у бурю помислів, і пристрастей пориви упав я і взиваю: милості Безодне, допоможи мені, і добросердям Твоїм пролий мені очищення гріхів.
Постом тіло, стриманням дух, слізьми душу очистьмо, вірні, і чистими Чистого світло стрінемо, споглядаючи спасенні страсті, яких зазнав задля нас Ізбавитель.
Як митар зітхаю, як блудниця сльози проливаю, і як розбійник волаю: пом’яний мене, Щедрий; як сліпий взиваю до Тебе: Сину Божий, відкрий очі душі моєї, засліплені злобою улесливого хижака.
Богородичний: Недоторкану Гору, Двері непрохідні, вищу від небес і всього створіння, Ручку всезолоту, і Міст, і Матір Творця, Діву ублажаймо, вірні.
Стихири на стиховні
(г. 7) Блудно згрішивши, сповідаюся тобі, Господи:* Не смію звести моїх очей до неба,* бо звідтіля мене, нещасного, скинено.* Я прогрішивсь проти неба і супроти тебе* і дитиною твоєю я вже не можу зватись.* Засуджую себе, не потребуючи обвинувачів, ані свідків.* Засуджує мене блуд і лихе моє життя;* осоромлює мене моя нагота* і виставляє на ганьбу лахміття, що на мені висить.* Отче милосердний, Сину єдинородний, Душе Святий,* прийми: мене, що каюся, і помилуй мене.
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.
Блудно згрішивши:
Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.
Посеред судилища законопреступників* радіючи взивали страснотерпці Твої:* Господи, слава Тобі.
Слава: і нині: Родився Ти від Діви несказанно, Христе, і просвітив єси сущих в темряві, що взивали: Господи, слава Тобі.

Немає коментарів:

Дописати коментар