середа, 20 березня 2013 р.

У ВІВТОРОК ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ

У ВІВТОРОК ДРУГОЇ СЕДМИЦІ НА УТРЕНІ
Сідальний (г. 8) Стримуючи пристрасті вуздечкою непорочного посту,* бездоганною вірою піднесім наш розум до оглядання Бога,* щоб погордили ми земною насолодою,* та доступилися небесного життя і божественного сяйва.
Слава і нині: Через безліч беззаконних і лукавих моїх вчинків,* впавши в глибоку безодню зневіри,* у відчаї і сумнівах, сьогодні тебе я благаю:* Владичице, спаси мене і поможи мені,* бо ти для грішників примирення й спасенне очищення.

Інший сідальний (г. 8) Приготував нам піст трапезу тайну,* і запрошує, щоб ми наситилися нею.* Нашою поживою стануть вічноживі дари Духа,* а нашим питвом - боготочиві потоки сліз!* І, втішившись, невпинно хвалу Богові віддаймо.
Слава і нині: Спаси нас, Всесвята Діво,* від усякої загрози й людського гніту,* бо в тобі маємо ми покров і заступництво.* До тебе, Богомати, горнемось* і до народженого від тебе - Бога нашого.* Моли його, щоб визволив нас* від усякого лиха й скорботи.
Тріодь, глас 8
Пісня 2 Ірмос: Видіте, видіте, що я є Бог ваш,* предвічно роджений від Отця,* і від Діви в останній час без мужа зачатий,* і розрушивший гріх праотця Адама,* як чоловіколюбець.
Зітхай, прослезися, душе, навернися, покайся: наближається день, при дверях суддя, готуйся до одвіту, і заклич: згрішила перед Тобою, Щедрий, Милостивий, Благий, змилосердися наді мною.
Ситість гріха зненавидь, душе моя, всегубительну, насолодися ж ситістю посту ревно, спасительні заповіді собі поживою вчини, що вірою приносять насолоду вічних благ.
Ангели, сили, начала, архангели, господьства, престоли, власті, херувими і серафими, Доброчинця і Бога моліть, прощення довгів і звільнення від пристрастей нам дарувати.
Богородичний: Єдина всенепорочна родителько Слова безначального, що зосталася Дівою безневісною і по різдві, з тебе Воплоченого незмінно моли за всіх, щоб ізбавити від тління життя наше.
Пісня 8 Ірмос: Богоглаголиві юнаки в печі,* із вогнем полум’я долаючи, співали:* Благословіте діла Господні Господа.
Ти оправдав митаря, що зітхав, і ущедрив блудницю, що від серця проливала сльози, тож спаси і ущедри душі співців Твоїх.
Принесімо плоди діяльних чеснот через піст Господеві, і віддалімося від згубних помислів, щоб отримати божественну насолоду.
Ангельські лики молять Тебе, Ісусе, апостольські собори, і мучеників чини, - людям Твоїм прощення даруй.
Богородичний: Невисічену гору, світлоносний світильник, добропрохідну ліствицю, Боже вмістилище, вірні ублажаймо.
Пісня 9 Ірмос: Невпинними піснями прославляємо різдво Вседіви,* що, задля спасіння нашого,* на горі було появлене в огненному кущі* перед очима Законоположника.
Добрий піст насичує сеце і колос зрілий чеснот божественно пророщує: його ж возлюбімо, у святих днях освячення приймаючи.
Оскверненого многими гріхами, зраненого і осудженого бачивши мене, Милостивий, милістю твоєю ущедри і спаси молитвами святих Твоїх.
Горе тобі, всеокаянная душе, який одвіт ти дась? Який страх тебе пройме, коли Суддя судитиме, в присутності тисяч ангелів? Тож поквапся, і ще перед кінцем покайся.
Богородичний: Тебе, царську колісницю, світлу хмарину, гору багату і ту́чну, Ту, що шлюбу не знала, молимо, Діво, зціли пристрасті душ наших.
Стихири на стиховні
(г. 5) Чому ни́дієш, душе моя, у неволі гріха?* Чому, знемагаючи, не поспішаєш до Зцілителя?* Ось бо час сприятливий, нині - це справді день спасіння!* Встань і обмийся сльозами покаяння* і єлеєм доброчинности запали свічу,* щоб одержати від Христа Бога очищення і велику милість.
Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя.* — Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя - їхнім дітям.
Чому нидієш, душе моя:
Стих: І милість Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* — і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.
Пророки, апостоли Христові й мученики* навчили оспівувати єдиносущну Тройцю* і просвітили заблукані народи,* спільниками ангелів зробивши синів людських.
Слава і нині: Владичице, не забудь убогих слуг твоїх ніколи,* але своїми молитвами визволь нас від вічної кари* і всякого загрозливого лиха,* та відверни від нас, Богородице, гнів Господній.

Немає коментарів:

Дописати коментар